Свободная Одесса

ЗАЧЕМ НЕОБХОДИМ ГЕНПЛАН?
Генеральный план – стратегический документ развития насёленного пункта. Его отсутствие делало развитие и застройку города де-факто неорганизованными и хаотичными. Генплан предусматривает и регламентирует все основные аспекты развития, даёт ответы на вопросы о необходимости территориальной застройки, границах города, о планировании структуры и пространственной композиции, об общем состоянии окружающей среды.
Работа над созданием нового Генплана Одессы была начата два года назад. Разумеется, что Генплан должен отвечать нынешним реалиям развития общества, страны, населённых пунктов. Это понимали все, в особенности – специалисты. Несмотря на то, что принятый в 1989 году Генплан был несколько изменён в 90-е годы, – в любом случае Одесса нуждалась и нуждается в новой стратегии развития.
Кроме того, подход к составлению и назначению подобных документов в советское время и сегодня значительно отличается. Генплан советского времени чётко определял всё до мелочей – как и чем будет застроен тот или иной район или микрорайон, как и где будет стоять завод или жилой дом, сколько в нём будет этажей и когда он будет сооружён. Сегодня же, в рыночных условиях постоянно меняющейся конъюнктуры, этот документ имеет характер стратегии, рекомендаций. Генплан – это критерии развития и застройки города. Он отвечает на вопросы “что необходимо?”, “как этого достичь?” и устанавливает баланс между тем, что сегодня необходимо, и тем, что реально возможно.

РАЗРАБОТКА ИДЕТ ПОЛНЫМ ХОДОМ!
В 2004 году была разработана Концепция Генплана Одессы. Тогда же, в соответствии с законодательством, она была представлена на общественное обсуждение. Для этого в нескольких музеях города прошли тематические встречи разработчиков Концепции с представителями общественных организаций, дизайнерами, строителями, да и просто жителями Одессы. Не обошлось, правда, без казусов. В июне 2004 г. заместитель городского головы Маркоз Мурманов отметил на брифинге, что схема развития Одессы “вызвала большой интерес у населения, однако многим показалась малопонятной”. Поэтому, для большей наглядности мэрия приняла решение изготовить макеты в масштабе 1:500, которые должны были быть “понятнее для непрофессионалов”.
Но так или иначе – общественное обсуждение состоялось, и 20 июля 2004 г. в Одессе прошло совместное заседание коллегии Госстроя Украины и исполкома Одесского горсовета, на котором Концепция, как первый этап разработки Генплана, была одобрена.
Следующим этапом стала, собственно, разработка Генерального плана, которая идет и по сей день. Процесс находится на контроле горисполкома, точнее – городского управления по вопросам архитектуры и градостроительства. Разработчиком, правильнее говоря – подрядчиком, является киевский Государственный научно-исследовательский институт проектирования городов “Діпромісто” (“Гипроград”).
Ответственным за сотрудничество с разработчиками назначен первый заместитель начальника управления по вопросам архитектуры и градостроительства Одесского горсовета Марат Касимов. По его словам, к данной работе привлечены и другие организации. Следует упомянуть, в частности, предприятие “Одескоммунпроект”, специалисты которого отвечают за раздел транспорта и инженерии; харьковский НИИ “Промстройпроект” (раздел промышленности); в работе также принимают участие специалисты Одесского Национального университета им. И. Мечникова, одесского НИИ медицинской реабилитации и курортологии, Института эколого-экономических проблем НАН Украины, КП “Одеспроект”, ГП “Укринжгеодезия”, киевского Института теории и истории архитектуры и пр.
Кроме того, ход работ контролирует специально созданный Научно-технический совет, в состав которого вошли ведущие специалисты Одессы и Украины.
После разработки и обественного обсуждения Генеральный план г. Одессы должен быть утверждён сессией городского совета.

ЧТО ПЛАН ГРЯДУЩИЙ НАМ ГОТОВИТ?
М. Касимов пояснил, в чём состоят стратегические направления будущего Генплана Одессы. Так, он ориентирован на освоение внутритерриториальных ресурсов: это, в основном, реконструкция существующей застройки, так как новых территорий для освоения в Одессе немного (это, например, Поля фильтрации, район “Школьного аэродрома”, часть Жеваховой горы, районы ветхой застройки – Молдаванка и т.п.). Значительное внимание уделено развитию транспортных развязок – как городского значения, так магистральных (учитывая, что Одесса включена в систему международных транспортных коридоров). Следует отметить и смещение некоторых функциональных акцентов. Например, предусматривается сокращение промышленных территорий тяжёлого машиностроения (“машиностроительная” роль Одессы, полученная ею в советское время, ныне теряет актуальность); кроме того, Южная Пальмира постепенно превращается из курортного в туристическо-рекреационный центр.
По утверждению М. Касимова, основное отличие нового Генплана от предыдущего – в том, что он ориентирован на возможности бюджета. Он более прагматичен, в нём не будет “грандиозных” планов (как это было старом Генплане с изменениями от 1996 г. – намерения до сих пор не осуществлены) – только самые реальные и необходимые…
Заместитель городского головы Одессы Михаил Кучук отмечает, что городские власти намерены внести в Генплан “много интересных концепций”: это и вынос целого ряда территорий под рекреационно-оздоровительные зоны, и намыв территорий, и транспортные развязки – например, дорога, соединяющая Север и Юг города. Власти намерены уделить внимание и ряду проблем, возникших на территориях Лузановки, бывшего завода “ЗОР”, мясокомбината, приморских склонов в районе 16-й ст. Большого Фонтана и прочее.
В марте 2005 года покойный ныне начальник управления по вопросам архитектуры и градостроительства Анатолий Мартыненко подчёркивал, что особое внимание при разработке Генплана уделяется экологии Одессы и озеленению территорий. Так, для решения этих вопросов следует реконструировать очистительные сооружения на побережье и организовать сброс дренажных вод в море вдалеке от берега. Кроме того, необходима реконструкция береговых сооружений – для улучшения проточности воды в пляжной акватории. Что же касается озеленения, то поскольку места для этого сравнительно мало, – решено создавать специальные террасы с зелёными насаждениями.
Председатель постоянной комиссии горсовета по строительству, архитектуре и земельным правоотношениям Николай Боровский так характеризовал перспективное значение Генплана Одессы: “Строительство в Одессе сегодня во многих случаях ведётся хаотично, без учёта перспектив развития города. С принятием нового Генерального плана Одессы появятся рычаги для наведения жёсткого порядка в этой сфере. Документ будет дополняться детальными планами тех или иных территорий с чётким указанием, какие объекты и в каком месте могут быть построены. На основе Генплана должна осуществляться и продажа права на реализацию инвестиционных проектов на том или ином земельном участке. На мой взгляд, землю в дальнейшем продавать не следует – лучше сдавать её в аренду. И это будет источником не разового дохода, как при продаже земельного участка, а постоянного, притом, что величина арендной платы может повышаться. Продавать же следует право на аренду и на размещение на данном участке объекта, предусмотренного в этом месте Генеральным планом”.

ВЫНОС ПРОМПРЕДПРИЯТИЙ. НУЖЕН ИЛИ НЕТ?
Об этом говорили немало. Специалисты и неспециалисты “ломали копья”. Одни говорили о том, что невозможно решать судьбу предприятий без их участия, ведь они сегодня полностью самостоятельные акционерные общества. Другие говорили о том, что экологическая составляющая одесской действительности значительно важнее…
В предлагаемом Генплане не предусматривается массовый вынос промышленных предприятий за черту города, как это делалось раньше, методами советского планирования. Сегодня всё это диктуется экономической необходимостью и целесообразностью, то есть – насколько это нужно городу и самим предприятиям. В нынешней Концепции Генплана Одессы – это сокращение неработающих производств и предложения по использованию их территорий (например, территории заводов “Эпсилон”, “Автоагрегат”, фрезерных станков им. Кирова и др.).

КАК ЗАСТРАИВАТЬ ГОРОД?
Ранее проводимый режим застройки города Одессы некоторые специалисты называют хаотичным или “точечным”, хоть в данном случае лучше подходит термин “выборочная застройка”. И для того, чтобы она стала систематичной, необходимо иметь не только Генплан, но и правила комплексной застройки города.
В странах Запада это уже давно стало традицией: после утверждения Генплана для каждой определённой территории разрабатываются правила застройки: что и как можно строить именно здесь?
Отсутствие таких правил весьма затрудняет процесс застройки Одессы, особенно в условиях, когда на определённом участке территории имеют свою землю несколько владельцев, с различными требованиями и намерениями по использованию земли. Кроме того, инвестор, приобретающий землю под строительство, имеет право знать – что именно он может на ней соорудить? То есть – что он приобретает в перспективе, и стоит ли вообще вкладывать сюда свои деньги?
Так, при помощи зонирования территорий, можно систематизировать и упорядочить застройку городских территорий и, с другой стороны, привлечь в эту сферу инвестиции, сделав данную схему понятной для инвестора.
Нужно не просто предусмотреть, сколько всего необходимо построить жилья. Более существенно то, сколько из этого жилья можно выделить на социальные нужды – и сколько будет введено в эксплуатацию именно социального жилья? На это также должен ответить Генплан. Есть задачи, планы – а есть здравый смысл. Нужно оценить в целом по городу – сколько нужно жилья, школ, магазинов, мест локализации автотранспорта (паркингов, стоянок и т.п.). При системном сборе и анализе информации становится понятным дефицит. И Генплан должен дать ответы: как его покрыть, как сбалансировать то, что нужно, и то, что мы можем, и где всё это разместить…
Предлагаемый ныне к обсуждению Генплан г. Одессы рассчитан на городское население численностью в 1 млн. 50 тыс. человек. Выбран средний прогнозный показатель на 2031 год. Территория Одессы, по плану же, составляет 16,5 тыс. га: она утверждена, практически, по существующим границам.
Расширяться городу сегодня фактически некуда. На этот счёт существуют разные мнения. Одни считают, что жёсткая граница города представляет для муниципалитета определённую проблему. Это прямой результат перехода к рыночным отношениям и изменений в законодательстве, связанных с упорядочением земельных отношений. То, что сейчас находится за пределами городской черты, уже перестало быть “ничейной зоной” и принадлежит собственнику. Присоединить эти земли можно теперь только с помощью рыночных механизмов: выкупа участков и т. д. Иные - что подобная проблема не так остра. Например, дом может быть расположен на окраине города, либо на 100 метров дальше – на территории сельского района. В конце концов, это лишь организационный момент для местных советов – городского или райсовета областного подчинения. Застройщику же не так важно, кто именно выделает ему территорию под строительство: главное, чтобы были соблюдены все вышеописанные моменты и законодательные нормы. Чётко определённая принадлежность городу или селу важнее для самих обитателей дома: если они хотят считаться горожанами – или, наоборот, в качестве сельских жителей иметь права на больший участок земли и сельскохозяйственные льготы.

СОХРАНЕНИЕ ИСТОРИЧЕСКОГО ОБЛИКА ГОРОДА
Это - один из самых важных аспектов застройки города, на который обращается повышенное внимание, т.к. без исторической части Одесса прекратит быть Одессой.
Безусловно, необходимо максимально сохранить лицо города. В то же время каждая эпоха должна оставить и свой след. Это возможно при качественном балансе творчества и техники. Что же касается архитектурных приёмов и подходов, то всё должно осуществляться на конкурсной основе с обязательным общественным обсуждением новаций, подразумевающим подключение к делу специалистов самого широкого профиля…
Сегодня, за шаг до утверждения Генплана, власти уже определились с методами сохранения облика Южной Пальмиры - из двух путей – полной консервации исторической застройки или реконструкции её – выбран второй.
Сергей ЛЯЛИКОВ,
“Репортер”;
Александр СОКОЛОВ,
“Свободная Одесса”.

ОДЕСА МОЖЕ СТАТИ АРХІТЕКТУРНОЮ СТОЛИЦЕЮ УКРАЇНИ

Проект Генплану, винесений на обговорення громади міста Одеси, серед іншого, передбачає радикальне вирішення транспортних проблем міста (переведення кількох вулиць на односторонній рух транспорту і створення автошляхів з безперервним рухом транспорту), появу нового залізничного вокзалу, намив острова в Одеський затоці, будівництво метро, нових транспортних розв`язок і таке інше.
Передбачається, що після проведеної реконструкції, зокрема, історичний одеський район “Молдаванка” не відчує значних архітектурних змін. Збережені і відреставровані будуть лише пам`ятники архітектури. Всі інші забудови Молдаванки будуть підлягати санації, а у новобудовах будуть організовані внутрішні двори. Це будуть будинки, які не стоять окремо один від одного (зі збереженням структури планування району), з відповідним масштабом який відповідає ширині вулиці.
Новий проект Генерального плану розвитку сприятиме зростанню туристичної та ділової активності в Одесі. Приміром, в районі Хаджибеївського лиману передбачається створити ландшафтний парк. Після намиву частини території лиману в Одесі з’явиться сучасний аналог “Діснейленду”, парк розваг, великий виставковий центр, спортивний центр. Діловий інформаційний центр буде розміщений в районі Близьких і Далеких Мельниць, на територіях, які планується звільнити від в’язниці.
Ігор СТОЛЯРОВ.

ДОВІДКА

Генеральний план м. Одеси виконано Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “Діпромісто” і призначено для визначення основних проблем, пріоритетів та масштабів планувального розвитку міста.
Аналіз сучасного стану та реалізації основних рішень чинного генерального плану виявив основні проблеми розвитку міста. Однією з найгостріших проблем для Одеси є житлова: житлова забезпеченість населення на 17% нижче середньоукраїнських показників (18,1 м2 на одного мешканця в Одесі, по Україні – 20,8м2). Ускладнена екологічна ситуація: наявність в місті загальносплавної зливової каналізації, збільшується площа підтоплення ґрунтовими водами, загострюється проблема утилізації твердих побутових відходів, зростає загазованість повітря автотранспортом, не завершено роботи з берегоукріплення. Проблемою для міста є питання водопостачання та відведення стоків, необхідний пошук альтернативних джерел водопостачання. Дорожньо-транспортна мережа не відповідає потребам вантажних та пасажирських перевезень (відсутність транспортних магістралей безперервного руху, метрополітену, мостових переїздів на перетинах з залізницею). Стан історичного центру міста незадовільний, основна частина його забудови потребує реставрації. В місті розташовано потужний нафтогазовий комплекс.
З іншого боку, соціально-економічному розвитку міста сприяє вигідне геостратегічне та економіко-географічне положення, розвинений інтелектуальний та науково-технічний потенціал, високорозвинений економічний потенціал, наявність інвестиційно-привабливих галузей, наявність рекреаційних та лікувальних ресурсів, високий туристський потенціал, сприятливі природнокліматичні умови, вільні територіальні ресурси у власності органів місцевого самоврядування тощо.
Генеральною схемою планування території України передбачається розвиток Одеси як центру надобласної системи розселення у складі Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, з виконанням частини столичних функцій щодо надання вузькоспеціалізованих послуг населенню цих областей. Пріоритетним завданням перспективного розвитку міста є ефективне використання потужного соціально-економічного потенціалу.
Генпланом передбачається формування м. Одеси як інтегрованого в українську та світову економіку багатофункціонального міста, в якому має бути створено високоякісне середовище життєдіяльності населення на основі сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах. Для досягнення сталого (збалансованого) розвитку міста пріоритетним напрямком є поліпшення умов проживання з удосконаленням соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури. Пріоритетними напрямками для забезпечення економічного зростання міста визначено розвиток сфери зовнішньоекономічної діяльності, санаторно-курортного і рекреаційно-туристичного комплексу, зовнішнього транспорту, морегосподарського комплексу, наукоємних високотехнологічних виробництв, науково-інформаційного комплексу, соціально-культурної сфери.
Рішення генерального плану випливають з планувальної моделі міста, не прив’язаної до часових меж, яка передбачає: повний винос підприємств нафтогазового комплексу за межі міста; створення штучного острова в Одеській бухті з розміщенням на ньому комплексу ігрових розважальних закладів; розвиток нових рекреаційних комплексів за рахунок намивних територій; повну заміну непридатного та морально застарілого житлового фонду, знос 5,2 млн. кв. м (30% від наявного житлового фонду). У соціальній сфері - забезпечення європейських норм життя населення, показник житлової забезпеченості – 33 кв. м на 1 мешканця, обсяг нового будівництва при цьому складе -  23,0 млн. кв. м загальної площі житла. Сельбищна ємність міста: 36,0 млн. кв. м загальної площі, чисельність населення –  1100 тис. осіб.

Генеральним планом м. Одеси передбачається:
1. По основних напрямках розвитку міста:
Чисельність населення на розрахунковий період розробки генерального плану (2031 р.) – 1050 тис. осіб.
Чисельність зайнятих в усіх сферах економічної діяльності на розрахунковий період – 484 тис. осіб. В силу господарської спеціалізації та специфіки розвитку окремих видів економічної діяльності, співвідношення між виробничою та невиробничою сферами у структурі господарства міста буде близьке до 1:2. Зайняті у виробничій сфері складатимуть біля 145 тис. осіб, що становитиме 30 % від усіх зайнятих. У невиробничій сфері буде зайнято близько 339 тис. осіб, або 70 % усіх зайнятих.
Зазнає істотної трансформації і галузева структура промислового комплексу міста. Домінуючу роль у ній має відігравати харчова промисловість, частка цієї галузі зросте до 35,0%. Певним зростанням характеризуватиметься частка легкої промисловості, виробництва будівельних матеріалів, інших промислових виробництв. Значно знизиться питома вага виробництва продуктів хімічної та нафтохімічної промисловості , металургії та оброблення металів. Обсяг промислового виробництва на кінець проектного періоду зросте в 2,4 рази, натомість чисельність зайнятих скоротиться на 26 %.
Передбачається подальший розвиток курортно-рекреаційної галузі. Загальна містськість курортно-рекреаційних установ може скласти біля 55,8 тис. місць, де буде зайнято від 27 до 47 тис. працівників, тобто   4-8% трудових ресурсів міста. В структурі курортно-рекреаційних закладів питому вагу складатимуть санаторії та курортні готелі.
2. По територіальному розвитку міста і його забудові (на розрахунковий період):
Обсяги нового житлового будівництва: – 10,9 млн.кв. м.
Структура нового житлового будівництва: 92% - багатоквартирна, 8% - одноквартирна блокована забудова.
Середня житлова забезпеченість населення в багатоквартирній забудові: – 27 м2 на людину.
Обсяг наявного житлового фонду, що з різних причин вибуває з експлуатації становитиме 1200 тис. кв. м.
Розмір території необхідної для новогожитлового будівництва – 910 га.
Загальна потреба в територіях для всіх видів будівництва складає орієнтовно 4000 га, з яких 3400 га розміщується в межах міста.
3. Основні напрямки розвитку найбільш важливих для населення галузей соціальної сфери:
Передбачається модернізація установдошкільної та шкільної освіти з досягненням нормативних показників наповнюваності класів і груп згідно проектної ємності закладів, ліквідація змінності занять.Рекомендується збільшити ємність дошкільних навчальних закладів на 24 тис. місць, а загальноосвітніх шкіл на 37 тис. місць.
Охорона здоров’я.Передбачається досягнення стовідсоткової забезпеченості населення мінімально гарантованим обсягом безкоштовної медичної допомоги у відповідності з затвердженими нормативними документами і санітарно-гігієнічними нормами.До 2031 року рекомендується розмістити шість спеціалізованих та багатопрофільних лікарень для дорослих та дітей загальною ємністю на 6600 місць (лікарняний комплекс на колишніх полях фільтрації на 2500 ліжок, міська лікарня швидкої допомоги на 1100 ліжок (Аеропорт “Шкільний”), лікарня на 1000 ліжок (Ленінське), міська інфекційна лікарня на 1000 ліжок (по Київській дорозі в р-ні с. Усатове), лікарня в р-ні с. Котовського на 500 ліжок та лікарня в р-ні Чорноморки на 500 ліжок.
В сфері первинної медико-соціальної допомоги передбачається часткове поетапне перетворення – надання приміщень в житловій забудові під амбулаторії сімейного лікаря та загальної практики.
Фізкультура і спорт. Пріоритетним є будівництво масових об’єктів фізкультури і спорту плавальних басейнів, катків, фізкультурно-оздоровчих комплексів, стадіонів. Також передбачено будівництво аквапарків, велотреку, ролікодрому, іподрому, центру водних видів спорту в районі Пересип та  універсального спортивно-видовищного центру з стадіоном в районі старого іподрому, тощо. Крім цього, в зв’язку з проведенням в України чемпіонату Європи з футболу 2012 року, передбачена реконструкція стадіонів “Чорноморець”, “Спартак”, “СКА”, Університету ім. Мечникова з доведенням їх загальної місткості до 100 тис. глядачів та будівництво стадіону на 30 тис. місць в районі Лузанівки.
Різноманітні площинні спортивні об’єкти розміщуються на території приміської зони, зокрема, гольф-клуби в районі с. Крижанівки та Совіньону.
В сфері культури і дозвілля передбачається формування комплексу закладів культури для організація дозвілля мешканців в житлових районах міста, а також розвиток Одеси як міжнародного культурного і ділового центру з збереженням і реконструкцією будівель історичної спадщини міста. Рекомендується будувати установи позашкільного виховання, дитячі парки та центри дозвілля,  кінокомплекси, концертні зали, театри, культурні, інформаційні, культурно-просвітницькі центри, спеціалізовані клуби, фінансово-торгові центри, бізнес центри, тощо. Так заплановано створити міжнародний діловий фінансово-торговий і офісно-готельний центр на місці сучасної тюрми, виставковий центр, концертний зал, готельно-офісний та розважальний комплекси на полях фільтрації, співоче поле з молодіжним центром на Жеваховій горі, туристичний комплекс в районі Куяльника, дитячий парк типу «Діснейленд» на намивних територіях Хаджибейського лиману тощо.
4. По архітектурно-планувальній організації міста:
Перспективна модель територіально-планувального і функціонального розвитку міської структури виконана на основі проведеного аналізу стратегічних напрямків з урахуванням усієї сукупності планувальних обмежень, властивостей і якостей території як міста, так і прилеглої до нього території.
Стратегічний просторовий розвиток міста орієнтований на інтенсифікацію використання міських земель, зокрема виявлених необхідних ресурсів як наявних (поля фільтрації, вільні від забудови землі в районі аеропорту, Жевахової гори), так і потенційних (реконструкція районів зосередження аварійної та ветхої забудови –райони Молдаванки, Слободки, Ближніх Мельниць; регенерація території промислових районів – Пересип, Застава-I, Застава-ІІ; значних по площі територій спеціального використання - радіостанція, тюрма тощо);
Основні напрямки генерального плану орієнтовані на:
- збільшення містобудівної ємності житлових територій міста до 28 млн. м2 загальної площі шляхом завершення освоєння територіальних резервів в існуючих межах міста і реконструкції житлових територій;
- ліквідацію на житлових територіях об'єктів, що суперечать нормативним вимогам використання і забудови цих територій;
- підвищення ролі історичного центру міста як громадсько-культурного, туристичного центру;
- створення нових ділових та культурних загальноміських центрів: Міжнародний діловий центр “Одеса-Сіті”, діловий центр “Пересип”, Багатофункціональний центр “Хаджибейський” та “Чубаївський”, Молодіжний культурний центр;
- розвиток мережі спеціалізованих громадських центрів: приморські, наукові, торгово-виставкові, спортивні, медичні, курортно-рекреаційні;
- організацію міських туристичних зон, що концентрують комплекси об'єктів туристичного відвідування, готелі, об'єкти дозвілля, обслуговування і торгівлі;
- формування в громадських центрах і зонах упоряджених пішохідних просторів;
- збереження існуючого курорту (“Куяльник”) та санаторно-оздоровчих установ на основі природних лікувальних ресурсів – санаторій ім. Горького, “Лермонтовський” та інших;
- пріоритет сфери туризму та створення сучасної розвиненої туристичної інфраструктури з будівництвом курортних і туристичних готелів, формування нового типу рекреаційних закладів – приватних будинків-пансіонатів сімейного типу та міні-готелів;
- формування рекреаційно-житлової зони в межах частини водоохоронної зони від парку Шевченка до Чорноморки з пристосуванням житлового фонду для рекреаційного використання – розселення туристів та відпочиваючих шляхом створення на базі приватних житлових будинків міні пансіонатів та готелів. Для цього, в першу чергу, необхідно створити правові умови для такого виду діяльності;
- винос непрофільних для міста промислових і комунальних об'єктів на Пересипі, в районі курорту Куяльник, центру міста;
- створення парку та спортивних зон на колишніх полях фільтрації та в районах масової багатоквартирної забудови;
- Збереження та впорядкування ландшафтної зони на приморських схилах;
Все це буде провадитись в комплексі з природоохоронними, ресурсозберігаючими заходами.
5. Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури передбачається за рахунок:
- формування мережі транспортних коридорів на території регіону шляхом реконструкції існуючих та будівництва нових шляхів сполучення, розвитку відповідної дорожньої транспортної інфраструктури, впровадження нових технологій;
- розвитку інфраструктури аеропорту як одного з 7 основних базових аеропортів України;
- розвитку інфраструктури Одеського порту для освоєння зростаючих контейнерних вантажоперевезень у міжконтинентальному сполученні без територіального розвитку порту за рахунок міських територій (намив в акваторії Чорного моря); розміщення транспортно-складського комплексу з митним пунктом на колишніх полях фільтрації;
- впровадження швидкісного міського пасажирського транспорту, будівництво метро.
- комплексного розвитку мережі міського пасажирського транспорту;
- спорудження транспортних розв’язок, шляхопроводів, підземних пішохідних переходів, резервування територій для розміщення нових паркінгів і автостоянок індивідуального легкового транспорту та упорядкування існуючих;
- реконструкції аварійних водоочисних споруд. Оснащення “Північних” і “Південних” очисних споруд глибоководними випусками стічних вод;
- будівництва двох сміттєпереробних заводів продуктивністю 100 тис. т/рік, в районі “Куліндорово” та “Дальницьких кар’єрів”;
- будівництва нових електропідстанцій, впровадження енергозберігаючого обладнання та технологій;
- використання існуючих централізованих (після їх модернізації) та децентралізованих систем теплопостачання міста;
- виконання протизсувних заходів та берегоукріплення,заходи по захисту від підтоплення – влаштування дренажів, підсипка територій, на підроблених територіях (катакомби) – виконання гідронамивів, засипка піском.
6. По плануванню зони спільних інтересів міста та прилеглих територіальних громад:
Територія зони спільних інтересів Одеси включає міста Іллічівськ, Южне і Теплодар, а також Овідіопольський район, частину Біляївського та Комінтернівського районів. Планується посилення інтеграційних зв'язків економіки міста і зони спільних інтересів з формуванням спільного господарського комплексу шляхом посилення усіх видів організаційно-господарських, технологічних і науково-технічних взаємозв'язків між галузями Одеси і зони спільних інтересів. Пріоритет надається розвитку морегосподарського комплексу, санаторно-курортній та рекреаційно-туристичній сфері, приміському сільському господарству. Домінуючою функцією використання прибережних територій від Одеси до Южного та від Іллічівська до Затоки прийнята рекреаційна функція з дотриманням принципу збалансованості між антропогенним навантаженням і збереженням відкритих просторів. Для налагодження сумісного контролю за освоєнням приміських територій, які передбачені для розвитку міста, пропонується створення нового територіально-планувального утворення – “Велика Одесса”, яке стане основою для майбутньої адміністративної реформи. “Велика Одесса” знаходиться в межах між Сухим і Григоріївським лиманами та перспективним транспортним коридором “ЧЕС – Євразійський” як об’їзної дороги Одеси.
 
Генеральный план Одессы:
http://www.citymap.odessa.ua/website/1_genplan/viewer.htm
Генеральный план: Модель планировочного развития города:
http://www.citymap.odessa.ua/website/2_genplan/viewer.htm
Генеральный план: Площадки нового жилищного строительства. Реорганизация производственных территорий:
http://www.citymap.odessa.ua/website/3_genplan/viewer.htm
Генеральный план: Схема магистральной транспортной сети Одессы:
http://www.citymap.odessa.ua/website/4_genplan/viewer.htm
Генеральный план: Пассажирский транспорт:
http://www.citymap.odessa.ua/website/5_genplan/viewer.htm

ПУБЛИКАЦИИ СМИ ПО ТЕМЕ:

ИДЕТ ПОДГОТОВКА К ОБЩЕСТВЕННОМУ ОБСУЖДЕНИЮ НОВОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНА ОДЕССЫ

 В конце ноября прошлого года решением исполнительного комитета Одесского городского совета № 1400 одобрены в целом материалы нового генерального плана г. Одессы, разработанного Украинским государственным научно-исследовательским институтом проектирования городов «Гипроград» (Киев).
На брифинге в горисполкоме начальник управления архитектуры и градостроительства Одесского горсовета Владимир Колокольников сообщил, что сейчас идет подготовка к общественному обсуждению этого масштабного проекта. В здании «Юнион» на ул. Троицкой, 45, материалы проекта генплана представлены для ознакомления жителям города. С 10 до 13 часов здесь ежедневно дежурит один из заместителей главного архитектора города или специалист управления архитектуры и градострои-тельства, у которых можно получить консультации по тем или иным вопросам генплана. Здесь же есть книга предложений и замечаний. В дальнейшем эти записи будут направлены в Киев авторам проекта генплана для изучения и анализа, сказал Владимир Колокольников.
Палитра этих записей весьма широкая. Многие интересуются возможными переменами в микрорайонах и кварталах, в которых сейчас проживают, дальнейшей судьбой своих домов и улиц.
Генеральный план г. Одессы разрабатывался на протяжении почти пяти лет. Он необходим для решения основных проблем и приоритетов развития города.
Одной из самых острых для Одессы является жилищная проблема. Обеспеченность населения жильем в Одессе в расчете на одного жителя — 18,1 кв. м против 20,8 кв. м в среднем по Украине. Значительная часть территории города подтоплена грунтовыми водами, не завершены берегоукрепительные работы, на повестке дня стоит поиск альтернативных источников водоснабжения. Дорожно-транспортная сеть перегружена, основная часть исторического центра города нуждается в реставрации. В то же время город имеет выгодное геостратегическое и экономико-географическое положение, большой научно-технический и экономический потенциал, рекреационные и лечебные ресурсы.
Проектом генплана г. Одессы предусматривается развитие Одессы как многофункционального города. Приоритетными направлениями определены развитие сферы внешнеэкономической деятельности, санаторно-курортного и рекреационно-туристического комплексов, транспорта и т.п.
Новым генпланом предусматриваются полный вынос за городскую черту предприятий нефтегазового комплекса, создание искусственного острова в Одесской бухте и ряд других новаторских решений.
Предлагается снос 5,2 млн кв. м жилого фонда — непригодного и морально устаревшего — 30% от имеющегося жилья. Предстоит достичь уровня обеспеченности жильем из расчета 33 кв. м на одного жителя, объем строительства при этом составит 23 млн кв. м общей площади жилья. Численность населения на расчетный период действия генплана города планируется в количестве 1 млн 50 тыс. человек. При этом численность занятых во всех сферах экономической деятельности одесситов составит 484 тыс. человек, из них 70% — в непроизводственной сфере.
Доминирующую роль в промышленности города будет занимать пищевая отрасль — до 35%. Предусматривается дальнейшее развитие курортно-рекреационной сферы, инженерно-транспортной инфраструктуры, реконструкция водоочистных сооружений, строительство двух мусороперерабатывающих заводов — в районе Кулиндорово и Дальницких карьеров.
С учетом проведения в Одессе матчей чемпионата Европы 2012 года по футболу планируется реконструкция центрального стадиона «Черноморец» со строительством гостиницы и паркинга, на Таирово планируется построить футбольную школу.
В программу подготовки Одессы к Евро-2012 включено и строительство стадиона в Лузановке.
Владимир Колокольников отметил, что планируется в начале февраля рассмотреть материалы генплана в областной организации Союза архитекторов Украины и в профильных депутатских комиссиях, после чего направить авторам генплана результаты этих рассмотрений.
И только потом наступает фаза общественного обсуждения проекта, генерального плана развития города Одессы до 2031 года. В обсуждении примут участие и разработчики проекта.

Алесь СУПРАНОВИЧ,
«Одесский вестник»

СТРОИТЬ БУДЕМ ПО ГЕНПЛАНУ?

Регламент рассмотрения и обсуждения нового Генерального плана Одессы будет строго соблюден, заявил во время пресс-конференции начальник управления архитектуры и градостроительства горисполкома Владимир Колокольников. Сейчас в зале «Унион», что на ул. Троицкой, 45, экспонируется графическая экспозиция и пояснительная записка. Каждый одессит может ознакомиться с основными чертежами и положениями нового Генплана.
Записи в книге отзывов, по словам Владимира Колокольникова, самые разнообразные. Зачитал некоторые из них:
«Не увидел в плане специализированного выставочного комплекса, без которого современный город не может рассчитывать на деловой туризм и широкие международные контакты».
«Генплан оставляет немало вопросов, связанных с экологическим состоянием города. Просим позаботиться о сохранении парка «Юбилейный» и трассы здоровья».
«Считаю крайне необходимым сохранить за Одесским портом занимаемую территорию и профиль деятельности. Визитную карточку города — порт, как одно из немногих градообразующих предприятий, недопустимо перепрофилировать. Под развлекательные центры целесообразнее отводить новые территории, которые необходимо осваивать».
«На 8-й станции Большого Фонтана возведены огромные коттеджи, а на карте их нет»...
Все предложения, замечания одесситов аккумулируются, обобщаются и ежедневно попадают в управление архитектуры и градостроительства. Затем они будут переданы авторам Генплана, коллективу сотрудников киевского института «Дiпромiсто». Все ценные идеи будут учтены, заверяет руководитель управления. Затем новый Генплан будет обсуждаться на профильных комиссиях горсовета, через неделю его рассмотрение планируется провести в областной организации Союза архитекторов Украины. А следующий этап — широкое обсуждение общественностью города.
Пять лет разрабатывается новый Генплан Одессы киевскими специалистами научно-исследовательского института «Дiпромiсто». Работа над ним выявила основные проблемы развития города. Самой острой из них остается жилищная — обеспеченность одесситов квадратными метрами на 17% ниже среднестатистических показателей по Украине и составляет 18,1 квадратный метр на одного жителя города. Сложна и экологическая ситуация в Одессе: существование в городе общесплавной ливневой канализации, увеличивается площадь подтопления почвенными водами, обостряется проблема утилизации твердых бытовых отходов, возрастает загазованность воздуха автотранспортом. Не завершены берегоукрепительные работы. Дорожно-транспортная сеть не отвечает потребностям грузовых и пассажирских перевозок. Состояние историче"ского центра города неудовлетворительное, основная часть зданий нуждается в реставрации.
И еще одна проблема, которую разработчики вынуждены были учитывать. Городская черта четко определила территорию Одессы, ограниченную 16242 гектарами. Сегодня областной центр блокирован со всех сторон жилой и общественной застройкой, расширяться ему просто некуда. Те распаеванные земли, которые находились на границе с городской чертой, массово застраиваются...
Новый Генплан преду"сматривает развитие Одессы на ближайшие 25 лет. Прогнозируемая численность населения города — 1 млн.
50 тысяч человек. Объем нового строительства должен составить 23 миллиона квадратных метров.
До 2031 года рекомендуется разместить шесть специализированных и многопрофильных больниц для взрослых и детей на 6600 мест — на бывших полях фильтрации, территории аэропорта «Школьный», в поселке Ленинское, по Киевской трассе в селе Усатово, в жилмассиве Котовского и в Черноморке. Запланировано создать международный деловой финансово-торговый и офисно-гостиничный центр на месте нынешней тюрьмы, выставочный центр, концертный зал, отельно-офисный и развлекательный комплексы на полях фильтрации, молодежный центр на Жеваховой горе, туристический комплекс в районе Куяльника, детский парк типа «Диснейленда» на намывных территориях Хаджибейского лимана. Активное строительство жилья будет вестись на Жеваховой горе, полях фильтрации, Слободке, Молдаванке.
Кстати, территорией полей фильтрации уже сегодня интересуются инвесторы. Но прежде, считает Владимир Колокольников, их необходимо привести в нормальное экологическое состояние для проживания людей.
За черту города, в первую очередь, должны быть вынесены вредные производства. К таким относится нефтеперерабатывающий завод, который, по сути, находится в центре города, заводы по производству стройматериалов, химических материалов. Доминирующую роль будет играть пищевая промышленность, объем которой возрастет до 35%.
Согласно новому Генплану, будет формироваться рекреационно-жилая зона в границах части водоохранной зоны от парка Шевченко до Черноморки с приспособлением жилого фонда для рекреационного использования — расселения туристов и отдыхающих путем создания на базе частных домов мини-пансионатов и отелей.
В общем, прибрежная зона как застраивалась, так и будет застраиваться, и зачастую — без учета мнения горожан. В областной прокуратуре сообщили о незаконно возведенном три года назад жилищно-развлекательном комплексе на 16-й станции Большого Фонтана, на который нет никаких разрешительных документов. А жители Черноморки обратились в прокуратуру с жалобой: на месте их домов и приватизированных земельных участков, согласно Генплану, будут возведены многоэтажки. Так что изучать Генплан и вносить свои замечания будут и блюстители закона. Только вот учтут ли их разработчики Генплана?

Татьяна ЖАКОВА,
«Вечерняя Одесса».